БЕЗПЕКА В ШКОЛІ
Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
з поглибленим вивченням англійської мови №85 міста Києва
Якість освіти втрачає свою цінність, якщо життю та здоров’ю здобувачів освіти або працівників закладу під час освітнього процесу загрожує небезпека. Створення безпечного освітнього середовища складається з багатьох компонентів, дотримання чималої кількості вимог — будівельних, санітарних та інших, а також потребує координації зусиль великої кількості людей — насамперед засновників закладів освіти, територіальних правоохоронних органів, керівника закладу і, звичайно, самих учасників освітнього процесу: учнів, батьків, педагогічних працівників.
САНІТАРНІ ВИМОГИ
Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти визначає вимоги безпеки щодо освітнього середовища (пункт 1).Це, зокрема, вимоги облаштування території та приміщень закладів освіти: класів, кабінетів інформатики, хімії, фізики тощо, басейнів, фізкультурно-спортивних приміщень, санітарних вузлів.Також документ визначає вимоги щодо облаштування закладу водопостачанням, водовідведенням та опаленням, встановлює вимоги до освітлення, шумів та вібрацій, забезпечення чистоти повітря. Окремим розділом у Санітарному регламенті визначаються правила організації освітнього процесу — розклад занять, тривалість перерв, навантаження учнів. Також документ визначає норми облаштування їдалень та інші аспекти організації харчування.
ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
Увесь необхідний комплекс дій та заходів при пожежі докладно визначений у Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, які є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ всіма учасниками освітнього процесу (пункт 2, розділу І).
Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їхніх власників або уповноважені ними органи, керівників закладів освіти, керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства (пункт 5 Правил).
ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
ТА КІБЕРБЕЗПЕКА
Для того, щоб належно здійснювати освітню діяльність, заклад освіти володіє певними персональними даними учасників освітнього процесу. Основним законом щодо питання захисту персональних даних є Закон України “Про захист персональних даних”. Заклад освіти має право збирати, реєструвати, накопичувати, зберігати, адаптувати, змінювати, поновлювати, використовувати і поширювати (розповсюджувати, реалізувати, передавати), знеособлювати, знищувати персональні дані (стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”). У свою чергу здобувачі освіти та батьки також володіють певною персональною інформацією про працівників закладів, інших здобувачів освіти. Тому кожен учасник освітнього процесу має з відповідальністю ставитися до персональних даних інших. Більше про збереження персональних даних читайте на нашому інформаційно-довідковому сайті.
Питання захисту персональних даних та безпеки в Інтернеті загострилося під час дистанційного навчання. Поради, як захистити свої дані під час дистанційного навчання, за матеріалами рекомендацій, перекладених громадською організацією Мінзмін за підтримки Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) та за ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, читайте тут.
ЯКІСНІ ПОСЛУГИ З ХАРЧУВАННЯ
Ще однією важливою складовою створення такого середовища для дітей є забезпечення належного харчування. Адже переважну більшість часу здобувачі освіти проводять саме в закладі освіти: дошкільнята у дитсадку — найчастіше весь той час, поки батьки на роботі, учні, залежно від класу, — по 4-8 годин на день. Тому надзвичайно важливо, що саме впродовж усього цього часу діти споживають у їжу, що продається у шкільних буфетах та готується у їдальнях, наскільки раціон якісний та повноцінний.
Вимоги до харчування визначаються, зокрема, санітарними регламентами: Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів та Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти.
З 1 вересня 2021 року набрали чинності нові норми харчування — Норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.
Дослідження ЮНІСЕФ щодо харчової поведінки українських школярів
'Нові технологічні карти нового шкільного меню.
Докладніше про шкільне харчування на вебсайті МОН.
ЗАХИСТ ВІД БУЛЛІНГУ
Однією з найпоширеніших проблем, яка загрожує як фізичній, так і психологічній безпеці учнів, є проблема булінгу. Нагадуємо учасникам освітнього процесу Порядок реагування на випадки булінгу (цькування). А про те, як говорити з дитиною про булінг, ознаки булінгу, відповідальність за булінг читайте у “Бібліотеці” на сайти освітнього обмундсмена.
Телефони довіри
-
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
-
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
-
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
-
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
-
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;
-
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
-
Національна поліція України 102.
Он-лайн курс "Протидія та попередження булінгу (цькування) в закладах освіти"
Інформаційна безпека
в умовах воєнного стану
-
Законодавчі обмеження щодо проведення фото та відеозйомки під час воєнного стану
-
Пропозиції для медіа, працівників закладів освіти, учасників освітнього процесу щодо висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану та проведення фото й відеозйомки
Як діяти освітянам й учням
у разі надзвичайних ситуацій
Чи кожен із нас знає, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників, рідних і близьких? Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?
І в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення щодо правил поведінки у різних надзвичайних ситуаціях.
В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.
Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі “заплановані навчання” не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії. Тому крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не показушні тренування. Ідеально – коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не “намальований” стан справ.
У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це – досвід закордонних фахівців, адаптований для України. Також рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.
ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Ресурсний центр прав дитини пропонує до уваги посібник “Врятуйте дітей – стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів”, у якому визначив Алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій, який дозволяє кожному працівнику закладу освіти швидко оцінити ситуацію та обрати правильний порядок дій. Від того, чи правильно працівник(и) або заклад освіти оцінять ситуацію та оберуть відповідний алгоритм дій залежить життя та здоров’я як дітей, так і працівників.
Ми адаптували його під українські реалії, наприклад, викреслили цунамі, адже наша країна не має такої загрози у великих масштабах.
